Прилуки • Жива історія Прилук

Храм зведений  у руському стилі, мурований, одно банний, квадратний в плані. Вінчає невелику споруду намет на восьмерику. Фасади оздоблено з використанням звичайної та лекальної цегли.

Неймовірно ошатна будівля з красивим деревяним різьбленним фасадом споруджена на поч. ХХ ст. і належала нащадкам дворянина, прапорщика Гижицького Михайло Олександровича.

Загадковим об’єктом для багатьох містян в центральній частині міста є брама, що розташована поряд з Стрітенським храмом. Адже не кожен знає про її функціональне призначення.

Тисячу років тому люди вибрали високий берег річки Удай для свого проживання. Про це свідчать археологічні пам’ятки. Зокрема, в центрі сучасного міста, на території валу, на мисоподібному виступі правобережної тераси ріки Удаю знаходиться пам’ятка археології - Городище.

Центральна площа – улюблене місце відпочинку прилучан та гостей міста. Оскілька ще в на початку ХХ ст. на площі відбувався базар то і назву вона носила Базарна до 1917 р.

Центр науково-технічної творчості молоді створений  у жовтні 1957 року як станція юних техніків при Будинку піонерів. При станції діяли авіамодельний, фото-, кіно- та радіо гуртки, в яких займалося 90 дітей. За період свого існування цей заклад декілька разів змінював свою адресу.

Серед меморіальних пам’яток Прилук особливе місце займає Меморіал - сквер Вічної Слави. На початку ХХ століття на цьому місці був невеликий міський сквер в якому у 1919 році були поховані 28 червоноармійців, що загинули у боях з білогвардійськими угрупуваннями під керівництвом Ангела.

У 1895 році на пустирі поблизу Ярмаркової площі був побудований винний очисний склад Міністерства фінансів Росії.

По вулиці Київській, утопаючи у зелені дерев, під високою ялиною, привертає до себе  увагу перехожих дерев’яний з віконницями, під залізним дахом будинок.

На території України організації регулярних поштових зв'язків передувала (з середини 9 ст.) повинність населення виставляти для княжих гінців коней з повозами.