Останні новини

Прилуки з давніх-давен були знані як торгівельний центр. Зокрема базар у м. Прилуки розташовувався ще з минулих часів під стінами фортеці і протягом всіх історичних періодів не змінював свого місця розташування.

У кінці ХІХ – на початку ХХ століття на цьому місці розташовувалась садиба міщанина Костянтина Будики. До неї входили одноповерховий дерев’яний обкладений цеглою будинок та одноповерховий дерев’яний флігель.

У книзі "Прилуки. Місто старовинне" краєзнавець Георгій Гайдай зазначив: "Загадковою та романтичною спорудою є ще одна кам’яниця, що на розі вулиць Київської та Гімназичної, біля середньої школи №1.

У кінці ХІХ на початку ХХ століття на розі вулиць Олександрівської (сучасна Київська) та Вокзальної розміщувалась садиба купця першої гільдії Московченка Федора Григоровича.

У ХІХ – на початку ХХ століть у Прилуках проживало чимало єврейського населення. Для повноцінного буття вони будували свої навчальні заклади та молитовні будинки.

Уперше дерев'яну Спаську церкву побудовано приблизно в 1653–1655 роках. Наприкінці 17 – на поч. 18 ст. храм згорів, а на його місці в 1710–20 роках за кошти прилуцького полковника Гната Галагана споруджено нову муровану п'ятибанну церкву в стилі бароко.

Миколаївська церква з дзвіницею побудована 1720 року на кошти прилуцького полковника Гната Галагана разом з дзвіницею до Спасо-Преображенського собору.

Однією з найстаріших культових споруд Прилук є собор Різдва Пресвятої Богородиці. Уперше він згадується 1618 року. Згодом, за полковництва Дмитра Горленка, побудували нову дерев’яну церкву, але простояла вона недовго, 1781 року споруда згоріла.

Гімназія №1 ім. Г. Вороного - колишній будинок першого почесного громадянина Прилук Івана Скоропадського. Перший почесний громадянин Прилук Іван Скоропадський продав Міській управі свій будинок по вулиці Роменській (нині Київська) для облаштування під класичну чоловічу гімназію, що урочисто відчинила двері 22 вересня 1874 року.

Будинок Шкуратова Володимира Павловича (колишня школа №4) у вигляді романтичного замку з баштою та шпилем побудований у 1912–14 роках у стилі неоготика статським радником Володимиром Павловичем Шкуратовим.