Винна монополія
У 1895 році на пустирі поблизу Ярмаркової площі був побудований винний очисний склад Міністерства фінансів Росії.
Вздовж центральної вулиці міста розмістився головний корпус - одноповерхове цегляне, крите залізом приміщення з мезоніном (верхнім напівповерхом) у середній частині (збереглося до наших днів). Поруч здіймалася на висоту 31 метр цегляна димова труба. Також на території знаходились інші приміщення: цегляна слюсарна майстерня з підвалом і дерев'яною площадкою на цегляних стовпах, п'ять дерев'яних сараїв, цегляний погріб на вісім відділень, цегляний льодник (зберігся), чотири житлові будинки на дев'ять квартир, колодязь з дерев'яним зрубом. Від головної вулиці подвір'я відділялось цегляною огорожею.
У головному корпусі розміщувались: майстерня, машинне, парове, мийне, фільтраційне, розливне та пакувальне відділення, контора. В спеціальних апаратах проводилося очищення спиртової продукції, що поступала з ґуральні срібнянської поміщиці Мусін-Пушкіної, а після розливу напої відправлялися в торгові точки.
У роки першої світової війни спиртосклад не працював, в його приміщеннях розміщувався лазарет для поранених бійців. Після революції деякий час тут виготовляли спирт для медичних потреб та денатурат, але поступово їх виробництво припинилося.
У 1926 році дана територія була передана професійно-технічній школі.
На сьогодні на території збереглись такі будівлі: головний корпус та цегляний погріб з датою "1908" над входом.
Винна монополія, поч. ХХ ст.
Останні новини
Краєзнавча премія ім. Д. О. Шкоропада "Рідний край"Міжнародна акція «День неспішного мистецтва».
Виставка "Квіти. Дерево життя"
"Історія та культура ромів на Прилуччині"
"Євреї на Прилуччині"
Всі новини