с. Переволочна

Перша літописна згадка про Переволочну датується 1092 роком. Це одне з найстаріших поселень Лівобережжя.

Село розташоване біля річки Удай. За давнини ця річка була судноплавною. На крутих вигинах (меандрах) річки човни часто перетягували (волочили) по суходолу, щоб скоротити відстань. Такі місця називались «переволоками». Біля одного з таких місць і з'явилося поселення, що отримало назву  — Переволочна.

У період монголо-татарської навали Переволочну було зруйновано. Поселення відродилося вже на початку XVII століття. Тоді це було містечко, яке належало родині Вишневецьких. У період Визвольної війни 1648 – 1657 років воно стало сотенним містечком Переволочанської сотні Прилуцького полку, але вже  1664 року  втратило цей статус, адже потрапило у власність до родини Горленків. Проте у XVIII столітті (до 1782 року) сотенний статус було відновлено. Найдавніше знаходження на мапах 1800 рік.

У 1862 році у містечку була церква, прихідське вчилище, сільське правління, завод та 201 двір, де жило 1162 особи.

У Переволочній збереглася прекрасна пам'ятка деревяної архітектури початку ХХ ст. – Свято-Преображенська церква - велика проста культова споруда з однією складною банею. Баня має деякі архітектурні риси бароко.

Поряд із церквою збереглися цегляні ворота, зведені у 1914 році.

У 1911 році у містечку діяли земська та церковно-прихідська школи. Населення становило 1997 осіб.

У XIX столітті село перейшло поміщикам Милорадовичам. Вони тут побудували маєток, економію. Садиба представляла собою видовжений одноповерховий панський будинок, чоловий фасад прикрашає портик з чотирма колонами. До дверей вели широкі сходи. Бічні сторони мали просторі веранди. Парковий фасад прикрашав ґанок з дерев'яним оздобленням. Від панського будинку вела алея з столітніх ялин до озера з острівцем, до якого був перекинутий місток.  У селі проживало кілька поколінь Милорадовичів. Так Милорадович Родіон Миколайович був надвірним радником. У власності мав землі не лише в с. Переволочній, а й в с. Товкачівка та с. Пологи. Брати Володимир, Дмитро та Олександр отримали в спадок родинні землі. Володимир Милорадович був дійсним статським радником, дев'ять разів на триріччя обирався Прилуцьким повітовим предводителем дворянства, опікувався Прилуцькою чоловічою гімназією. Дмитро Милорадович — дворянин, колезький секретар. Був обраним депутатом Полтавських дворянських зборів 3 роки, дільничим мировим суддею 3 роки. Олександр Милорадович — дворянин, депутат від Прилуцьких землевласників у Прилуцькому повіті. Був головою с.-г. товариства в Прилуцькому повіті. Переїхав у Петербург, де невдовзі захворів і помер. На другий день після смерті сім'я отримала листа від селян, які просили родину повернутися в свою садибу і повідомляли, що вони самі оберігали маєток від грабунків.

с. Переволочна

Натисніть на превью для перегляду фото в повному розмірі