с. Дідівці

Село відоме з 1629 року. Входило до складу Полкової сотні Прилуцького полку. У 1690 році гетьман Іван Мазепа передав Дідівці полковому сотнику Остапу Маценку. Після смерті Маценка гетьман Іван Скоропадський залишив Дідівці його синові - Антонові Маценку. Останнім власником дідівської садиби був депутат Прилуцького земства, редактор місцевої газети “Прилуцький голос” Олександр Кисіль, Олександр Маркович був пасинком видатного історика, письменника, етнографа, фольклориста і публіциста - М. І. Костомарова.

Олександр Маркович Кисіль був принциповим, добропорядним і сумлінним гласним, обирався секретарем на засіданнях повітових земських зборів, працював заступником голови земської управи, мировим суддею. Олександр Маркович з дружиною були дуже чуйними та уважними до своїх односельців. Своїх дітей він не мав, але дуже їх любив. То ж з ранньої весни і до пізньої осені  він з дружиною за свої кошти організовували дитячий садок.

У 1905 році він подарував громаді села Дідівці десятину землі для будівництва початкового училища замість старої, вже не придатної для використання церковної школи. У вересні 1906 року училище почало діяти. За ініціативою О. Кисіля у цей час при садибі були відкриті майстерня для дівчат по виготовленню мережива і теслярська майстерня для хлопців. Більша частина коштів для утримання майстерень надавалася родиною Кисілів, земство оплачувало лиш роботу вчителів.

Микола Костомаров вперше приїхав у Дідівці на запрошення у минулому своєї нареченої, а у майбутньому своєї дружини Аліни Крагельської, яка на той час вже була вдовою Марка Кисіля. 1875 року через 28 років розлуки вони повінчалися в Дідівській церкві Святої Параскеви Сербської.

Кохання Миколи Костомарова та його учениці Аліни Крагельської, перерване арештом / ГРА ДОЛІ

Розлука Миколи Костомарова і Аліни Крагельської та пізнє одруження. Частина 2 / ГРА ДОЛІ

У Дідівцях Костомаров працював над творами "Автобіографія", "Руїна", "Елліни Тавриди", "Мазепа" та інші. У садибі Костомаров приймав письменникіи Василя Горленка та Данила Мордовця, художницю Катерину Юнге, кобзаря Остапа Вересая.

с. Дідівці

Натисніть на превью для перегляду фото в повному розмірі