Спасо-Преображенський собор

29 вересня 2020 г.   1695

---

Уперше дерев'яну Спаську церкву побудовано приблизно в 1653–1655 роках. Наприкінці 17 – на поч. 18 ст. храм згорів, а на його місці у 1710–20 роках за кошти прилуцького полковника Гната Галагана споруджено нову муровану  п'ятибанну церкву в стилі бароко. Під час будівництва до храму були перевезені дві кам’яні брили з літописного Край-города, що слугували підпорами для мосту через річку Перевод.  Під час пожежі у вересні 1781 року, що охопила майже  все місто, згорів дерев'яний собор Різдва Богородиці. Спасо–Преображенська церква, мабуть, теж трохи постраждала, але не дуже, бо в документі "О сгоревшем в городе Прилуке в бывшей пожар разном строении" вона не згадується. Після необхідного ремонту Спасо–Преображенська церква була освячена соборною, якою вона  залишалася до 1817 року, коли був освячений новий Різдва Богородиці собор.

1777 року у церкві відправив службу Константинопольський Патріарх Серафим.

Спасо–Преображенська церква діяла як парафіяльна, а 1930 року закрита. Після декількох етапів реставраційних робіт, які почалися у 60–х роках ХХ ст.,  церква 1991 року освячена соборною й прийняла перших вірян.

 

 

 

Спасо-Преображенський собор, Миколаївська церква з дзвіницею, поч. ХХ ст.

Спасо-Преображенський собор під час реконструкції, 80-90 ті роки ХХ ст.

Вхідна брама собору, поч. ХХ ст.

Вхідна брама собору, поч. ХХ ст.

Робоча група, що брала участь у ремонтних роботах у соборі. Привезли іконостас, 80-ті р. ХХ ст.

Дзвони до дзвіниці Спасо-Преображенського собору, 80-ті р. ХХ ст.

Спасо-Преображенський собор, поч. ХХ ст.

Спасо-Преображенський собор, поч. ХХ ст.

Ремонтні роботи у Спасо-Преображенському соборі, 80-ті р. ХХ ст.

Звонар Голик Микола Архипович, 90-ті р. ХХ ст.