У статті показано історію проникнення та розповсюдження амброзії полинолистої A. Artemisiifolia L. в Україні, приведено ботанічну характеристику, окреслено особливості загрози здоров’ю населення. Встановлено факт вторгнення A. artemisiifolia L. в місто Прилуки. На основі зібраних даних та власних досліджень встановлено осередки локалізації амброзії полинолистої в місті Прилуки. Підкреслено актуальність проблеми амброзії для міста та проаналізовано накопичений світовий досвід в боротьбі з цією загрозою.
Ключові слова: амброзія полинолиста, Ambrosia artemisiifolia L., амброзійний
поліноз, алерген, карантинний бур’ян.
Мета: на основі наукової літератури та власних зібраних даних встановити
осередки локалізації амброзії полинолистої в м. Прилуки.
На початку ХХ ст., десь у 1914 – 1918 роках, недалеко від станції Кудашівка (нині Криничанський район Дніпропетровської області) німецький колоніст агроном Крикер висіяв насіння американської лікарської рослини – амброзії полинолистої ( А. artemisiifolia).
Цю рослину використовували в народній медицині, як тонізуючий, протигарячковий та протиспазматичний засіб. На те, що у себе на батьківщині – в Північній та Середній Америці – амброзія полинолиста є злісним бур’яном, Крикер уваги не звернув.
Припускають, що з погано очищеним насінням червоної конюшини насіння амброзії в 1918 році потрапило в Ставропольський край. Звідти була занесена до південних районів України.
Минали роки. Під час Другої світової війни на території України пересувалася велика кількість військової техніки, людей і тварин, і амброзія широко розселилася на місцях з порушеним рослинним покривом, яких на той час було чимало. Утворивши безліч форпостів у різних місцях, амброзія надійно закріпилася на Лівобережжі. [1]
Однорічна, світлолюбна, посухостійка сірувата рослина заввишки 20-180 см з густим щетинистим опушенням. Стебло прямостояче, розгалужене, трохи борозенчасте. Листки (4 – 15 см завдовжки) зверху зелені; верхні чергові, сидячі, перистороздільні ; нижні – супротивні, з черешками. Кошики (3 – 5 мм діаметром) з тичинковими квітками, яйцевидні, по 8 – 15 у колосовидному суцвітті. Кошики з маточковими квітками, по 1-3 у пазухах верхніх листків або біля основи тичинкових суцвіть. Тичинкові квітки (2 мм завдовжки) бокаловидні, 5- зубчасті, жовті. Маточкові (4-5 мм завдовжки) – без оцвітини, по одній в яйцевидній зрослій обгортці. Сім’янки (2-4мм завдовжки) яйцевидні, біля основи трьохгранні , по-ребрах крилаті, зеленувато-сірі, гладенькі, блискучі, без чубка. [2]
Зовнішнім виглядом рослина нагадує коноплі, а за формою листків – полин. Цвіте і плодоносить у серпні – жовтні, утворюючи до 80 – 100 тис. насінин схожість яких у грунті зберігається до 5 років. Насіння сходить у квітні – на початку травня з глибини 1-2 см, але може зійти і з глибини 6-8 см. [3]
Розвиваючи велику надземну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витісняти і пригнічувати інші бур'яни та культурні рослини. На утворення 1 тонни сухої речовини амброзії полинолистої відбирається з ґрунту 950 тонн води, удвічі більше, ніж пшеницею. При густоті до 20 рослин на квадратному метрі виноситься з ґрунту 135 кг/га азоту,40 кг/га фосфору, 157 кг/га калію, що в два-три рази більше, ніж пшеницею та кукурудзою. Також росте на городах, у садах, луках, пасовищах, полезахисних смугах, на узбіччях доріг, відкосах залізничних шляхів, на берегах річок, ставків, пустирях.
За сприятливих умов амброзія досягає 2 метрів висоти, щільність сходів може досягти до 5—7 тис. шт., а фітомаса — до 10 тонн на гектар. Амброзія містить алкалоїди. Поряд з високою конкурентоздатністю і пригніченням сільськогосподарських культур амброзія полинолиста містить низку гірких речовин, які погіршують смакові якості молока і молочних продуктів при поїданні рослин коровами. [4]
Кожна квітка амброзії виділяє до мільярда пилкових зерен, які розносяться завдяки вітру і можуть поширюватися на великі відстані.
Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. У період цвітіння у багатьох спостерігається алергійне захворювання – амброзійний поліноз. Алергію викликають білки-антигени, які знаходяться в пилку амброзії. Пилок, потрапляючи у ніс, бронхи, викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла. Відбувається різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Алергологи стверджують, що пилок амброзії – найагресивніший алерген, який крім алергічної реакції, здатний викликати астму. Причини такої сильної алергії на амброзію криються в амброзієвій кислоті, яка входить до складу пилку. Як тільки пилок амброзії потрапляє на шкірний покрив або слизову оболонку, негайно починається алергічна реакція. Трапляються висипання на шкірі, які супроводжуються пригніченим настроєм і сильною дратівливістю. Крім цього, можуть спостерігатися сильні головні болі, поганий сон або й безсоння, втрата нюху і смаку, знижена концентрація. Всі ці симптоми можуть свідчити про алергію на амброзію. Але, частіше за все, люди сприймають вищеописані симптоми за звичайну застуду. [5]
Відповідно Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію.
Аналогічна вимога міститься в Законі України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»: Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.
Таким чином обов’язок щодо знищення карантинних бур’яні в населеному пункті покладається на власника (балансоутримувача) земельної ділянки. [6]
Найефективнішим засобом боротьби з бур’яном є застосування комплексного підходу до вирішення проблеми - застосування агротехнічних, механічних та хімічних методів боротьби.
Агротехнічний метод передбачає очищення посівного матеріалу, дотримання чергування культур у сівозмінах, основний і передпосівний обробіток ґрунту, вчасний догляд за посівами. На полях найкращий захист від цієї рослини забезпечують культури суцільного посіву, що формують потужну листостеблову масу — озимі пшениця, жито, ячмінь, тритікале.
Хімічний метод доцільно застосовувати у промислових зонах, на узбіччях доріг, на сільгоспугіддях. Він передбачає застосування гербіцидів відповідно до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Механічний метод бажано застосовувати на територіях населених пунктів. На землях з високими й дуже високими санітарно-гігієнічними вимогами (землі навколо житлової забудови, громадських будівель, тваринницьких ферм, парки, стадіони, спортивні майданчики, промислові території тощо), де не можливе застосування гербіцидів. Тут амброзія знищується шляхом випалювання, ручного видалення або скошування. Доведена ефективність пізнього скошування амброзії полинолистої безпосередньо до її цвітіння, коли утворюються волотеподібні суцвіття, але вони ще не розкрились, що дозволить вирішити кілька проблем – утворення алергенного пилку та насіння. Орієнтовні оптимальні терміни скошування – друга половина липня – початок серпня. [7]
За свідченням головного спеціаліста відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки Балабух О. М., амброзія полинолиста вперше з’явилася на території Прилук в 2002 році.
На даний час амброзію полинолисту виявлено: район ЦТДЮ, район ДЕПО, територія юридичного ліцею (військове містечко 12), по вулицях: Пирятинській, Гвардійській, Дружби народів, Кошового, Скоропадського, Рокитній, 3 вїзд Гетьмана Сагайдачного.
Зі слів головного спеціаліста санітарно – екологічного контролю Бойченко А. Г., з1914 року за дорученням міського голови створено міський штаб з локалізації та ліквідації вогнищ амброзії полинолистої. З цього часу щорічно проводяться механічні заходи по знищенню амброзії полинолистої.
Роблячи висновки, можна сказати, про те, що амброзія полинолиста розповсюдилася на значній території міста Прилуки.
Старший науковий співробітник краєзнавчого музею О. П. Степаненко
Джерела
- В. В. Протопопова. Рослини – мандрівники. – К.: Рад. шк., 1989.-222 с.
- Ю. Я. Єлін, Л. Г. Оляніцька, С. І. Івченко. Шкільний визначник рослин. – К.: Рад. шк., 1988.- 263 с.
- Довідник по захисту польових культур, за редакцією Г. В. Грисенка, В. П. Васильєва.-К.: Урожай., 1985.-259 с.
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Амброзія полинолиста.
- https://consumerhm.gov.ua/709-nebezpechna-roslina-alergen-ambroziya-polinolista.
- https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php.Порядок знищення амброзії та інших карантинних бур’янів.
- https://lab.gov.ua/pro-nas/news/ambroz-ya-polinolista.
Останні новини
"Садиби творчості й добра"Проєкт "Лютий"
Проєкт "Лютий"
"Золото соломки"
"Історія під відкритим небом"
Всі новини