Громадянська війна чи Українська революція!?

Робота А. Шкурко «Встановлення радянської влади у Прилуках» як наслідок подій жовтневої революції та громадянської війни. Жовтнева революція була основою міфу про заснування СРСР та одним з ключовим елементів, який об’єднував радянських громадян.

Після розпаду СРСР загальносоюзний історичний наратив та система комеморативних практик зазнали трансформації та переосмислення у кожній новопосталій незалежній державі. Один з головних «червоних» днів календаря - Велика Жовтнева соціалістична революція - була дискредитованою подією в очах суспільства і асоціювалася з жахами радянської історії: репресіями, штучним голодом, насильницькою колективізацією тощо. У більшості пострадянських країн на початку 1990-х були ліквідовані святкові дні 7 і 8 листопада, а згадки про Жовтневу революцію почали зникати з публічного простору.

Радянська історіографія мала чітку модель інтерпретації подій революції 1917 р. Інституції або діячі, які були пов’язані з боротьбою за незалежність України, таврувалися як «українська буржуазно-націоналістична контрреволюція». Історія України була вписана в загальний радянський міф Великого жовтня і громадянської війни. Україні було відмовлено в будь-якій самостійній участі в подіях 1917 р., а Українська революція була захована в Жовтневій

Цікаво, що термін “Українська революція” був уведений в обіг самими учасниками подій визвольних змагань 1917-1921 рр.. Це визначення є в працях Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Дмитра Дорошенка та інших діячів доби. Радянська історіографія старанно викорінювала цю дефініцію та поширювала свої поняття – “Велика Жовтнева соціалістична революція” та “Громадянська війна”. Усе, що не вписувалося в рамки “генеральної лінії партії”, подавалося як “контрреволюційне” та “буржуазне”. Проте тим часом українські історики в діаспорі досліджували Українську революцію 1917–1921 років. Їх роботу продовжили вітчизняні науковці в незалежній Україні.

УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917—1921 — суспільно-політичне явище історії України модернового  часу, яке стало логічним завершенням розвитку українського національно-визвольного руху 19 ст. і водночас визначило характер перебігу української історії 20 ст., зокрема розвиток українського націоналізму, національної самосвідомості, національного державотворення, пришвидшило процес формування нації української, привело до відновлення української держави.

Українська революція 1917—1921 років повернула нашу батьківщину на мапу світу. Після століть бездержавності українці створили незалежну національну державу, яка мала територію, кордони, символи, власний парламент, уряд, військо, академію наук, гроші, мову,  міжнародне визнання Української Народної Республіки. Вперше після століть бездержавності відбулося об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель. Нинішні символи України — синьо-жовтий прапор, тризуб, гімн “Ще не вмерла Україна” обрані державними ще тоді.