Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова

«Червоні куточки» з прапорів, різноманітних вимпелів-відзнак, листівок, сувенірної продукції різного рівня — від «дешевеньких дерев'яних тарілок до пафосних порцелянових ваз із портретами Леніна», — стали основним місцем агітації та пропаганди на кожному підприємстві, у кожній організації та установі.

На виставці представлені вимпели, значки передовиків соцзмагань٭, які часто замінювали оплату за понаднормову роботу.

٭Соціалістичне змагання — радянський термін на позначення різноманітних, переважно позаекономічного характеру, заходів підвищення продуктивності праці, в основу яких покладені не так матеріальні стимули, як апеляції до «соціалістичної свідомості» працівників віддати додаткові зусилля на побудову соціалізму.

У «Червоних куточках» проводили збори колективів та читання преси. Переважну більшість матеріалів преси складали пропагандистські статті, в яких вихвалявся новий устрій. У 1931 р. газета «Правда Прилуччини» висвітлювала події посівної кампанії. У номері за 23 березня газета висвітлювала пробні виїзди селян у поле. У зведенні з сіл району наголошено: «порівняно з одноосібним сектором колгоспники готові до сівби краще». Такі твердження є елементом пропаганди колективізації: «У виїзді брали участь і одноосібники, всього 190 господарств. Одразу ж виявилася величезна різниця в готовності їх та колгоспу. Одноосібники вивезли старий реманент – дерев’яні борони, плуги, а сівалок зовсім не було».

Режим розглядав пресу як інструмент впливу на економічні та політичні процеси в суспільстві. 2 вересня 1930 р. Й. Сталін написав В. Молотову: «Треба було б, по-моєму, дати внутрішню директиву обкомам і райкомам /.../ зосередити всю свою увагу на організації припливу в колгоспи /.../ Словом, відкрити відповідну систематичну і наполегливу кампанію в пресі за колгоспний рух як головний і вирішальний тепер фактор сільгоспбудівництва». Такі слова диктатора підтверджують, що ідея використання преси для пропаганди колективізації була випрацювана серед вищого партійного керівництва. Згодом було затверджено низку нормативноправових актів, які визначили діяльність місцевої преси у цьому напрямку. У Постанові ЦК ВКП(б) «Про сільську районну і низову пресу» від 18 січня 1931 р. зазначено: «Ліквідація округів та укрупнення районів /…/ підсилює роль районної преси як інструмента партії для організації мас з метою здійснення завдань суцільної колективізації та ліквідації на її основі куркуля як класу, для соціалістичного виховання та культурного піднесення мас». Це свідчить, що преса мала стати ще одним засобом впровадження політики примусової колективізації.

Тема масового опору українців насильницькій деформації традиційного укладу життя у пресі не висвітлюється, трапляються тільки побіжні згадки про супротив. Така редакційна політика стала наслідком жорсткого цензурування матеріалів преси.

Тим часом настрої в громадах свідчили про інше. Так, станом на 1929 р. по Чернігівській окрузі було зафіксовано 47 терактів, із них убивств радянських робітників – 30, підпалів – 175 – саме так насправді реагували люди на радянську владу.