Проблема мілководдя річки Удай в Прилуцькому регіоні

16 серпня 2022 г.   341
Проблема мілководдя річки Удай в Прилуцькому регіоні

Чернігівська область лежить у межах Дніпровсько – Донецького артезіанського басейну. Прісні води залягають до глибини 200-600 метрів. Потужність водоносних шарів висока. Водозабезпеченість області набагато вища, ніж у середньому по Україні. [1, с.18]

За твердженням геолога В.В. Плошка, річка Сула й Удай мають три тераси, які вказують, що вони утворились у період Біловіжської міжльодовикової епохи 600 тис. років тому. [2, с.16]

В основі басейну залягають докембрійські кристалічні породи – граніти, гнейси і продукти їх вивітрювання , перекриті третинними (глини, піски, пісковики) і четвертинними (леси, лесовидні суглинки, глини) відкладами.

Береги складені гірськими породами осадового походження  - вік їх четвертинний. Вони представлені піском, глиною, суглинком. Тому легко розмиваються під дією талих та текучих вод, що приводить до руйнування берегів. Внаслідок повільної течії ерозійна діяльність вод Удаю спрямована також на руйнування берегів.

Ґрунтові води, що живлять річку залягають в піщаних флювіогляціальних і алювіальних відкладах річкових долин, на глибині 4 – 6 м від поверхні. На вододілах глибина залягання ґрунтових вод може сягати 20 – 50 м.

За умовами живлення річка відноситься до східноєвропейського типу з переважаючим живленням за рахунок снігозапасів і значною меншою долею дощового і ґрунтового стоку. Річний хід рівнів характеризується яскраво вираженою весняною повінню з тривалим періодом спаду, незначним зростанням рівнів в періоди літньо–осінніх паводків, і зимою в періоди сильних відлиг. Під час весняної повені рівень води підвищується на 1, 5 – 2 м. Загалом Удай відноситься до річок змішаного живлення з переважанням снігового. Як і всі річки Удай є продуктом клімату, вони живляться атмосферними опадами (за рахунок випадіння дощів та снігу). [3]

Удай є найбільшою притокою Сули, найбільшою водною артерією Прилуччини. Ширина річища 20 – 25 м, глибина річки до 3 м. Він в’юниться рівниною, петляючи й змінюючи напрям своєї течії то з Зх. на Сх., то з Пд. на Пн. Наскільки покрученість річки подовжує її течію можна судити з того, що від витоку до гирла по прямій лінії становить близько 118 км, а по річці цілих 327 км. Удай є середньою річкою України. [4, с.481]

У «Каталозі річок України» вказується, що Удай вперше згадується 1390 року. [2, с.18]

Назва річки Удай, за твердженням деяких вчених, походить з часів Скіфії і в перекладі означає «глибока», «безмежно глибока». У давні часи Удай відігравав важливу роль як зручний водний шлях. По ньому ходили судна з Дніпра й Сули, що підтверджується знахідками залишків древніх суден у руслі Удаю. [4, с.481]

Прослідковуючи відомості про річку Удай можна відмітити те, що в 1559 році Прилуки, що стояли на березі тоді ще судноплавної річки, були зручним торгівельним пунктом для обміну хутра і шкіри на продукти степів. Тут приставали судна, що йшли з Дніпра і Сули.

Під час шведсько – російської війни, в 1708, шведський король Карл ХІІ мав намір свій головний штаб – «гауптквартер» перевести з Лубен до Прилук по річці Удаю. [2, с.29]

Рядки про Удай написав 1843 року Євген Гребінка: «Удай, по переказах, був раніше ширший, глибший і багатоводніший. На місці плавнів і боліт … тоді  шуміли і бігли швидкі хвилі. Удай тоді був такий широкий  влітку, як тепер весною під час повені…» [5, с.276]

Ще зовсім недавно, в 1930 році, по Удаю ходили судна від гирла до села Городища (25 км) та від Городища до Лушників (5 км) (45). [2, с.29]

Усе це було колись, та своїм ставленням до природи людина загубила річку. Вирубали ліси. Розорали береги річок. Осушили болота, перекривши живлення для Удаю. Викиди з Прилуцьких очисних споруд в районі Плискунівки повністю перекрили русло Удаю, і тут вода розливається по широкій заплаві. [2, с.40]

Статистика 1861 року зберегла назви 31 притоки Удаю в Прилуцькому повіті. Через чотири десятки років їх згадується лише 20, а в наші часи лише 14. [2, с.20]

Річка сильно зарегульована. В басейні знаходиться 10 водосховищ, площею водного дзеркала 1,68 тис. га, загальним об’ємом 32,01 млн м3 і корисним 27,75 млн м3. Також в басейні збудовано 362 ставки з площею водного дзеркала 3,1 тис. га і і об’ємом 53,48 млн м3. Висока ступінь зарегульованості стоку води, а від так і рівневого режиму, режиму твердого стоку спричинили в свою чергу до обміління русла. [3]

На замовлення Прилуцької міської ради для розробки низки заходів по облаштуванню прибережної території та організації зон відпочинку Товариством з обмеженою відповідальністю «Водбуд – Україна» станом на 2018 рік проведено обстеження русла річки Удай і виявлено, що загальний стан руслової мережі річки Удай несприятливий для нормального функціонування річки як водного об’єкту. Висока ступінь зарегульованості стоку води, а від так і рівневого режиму, режиму твердого стоку спричинили в свою чергу до обміління русла. Проростання болотної рослинності і, як наслідок, розвитку та накопиченню торф’яних ґрунтів.

Влітку 2020 року проведено очисні роботи берегової лінії річки Удай в межах міста Прилуки протяжністю 1,9 км.

Розчищення русла – це сукупність заходів які покликані підвищувати вилучення з русло-заплавного комплексу надлишкової рослинності, решток дерев та речей комунально-побутового чи промислового походження, що уповільнюють водний стік і сприяють засміченню та захаращенню річкових русел та заплави. Звичайно розчищення русел має високий ефект щодо підвищення якості екологічного стану річки, але треба розуміти, що в даному разі (при маловоді) це не панацея. Хоча, надлишкова вища водна рослинність у руслі та прибережній і заплавній зоні суттєво підвищують випаровування з водної поверхні та ґрунту (зокрема в літній період) за рахунок транспірації та евапотранспірації. [6]

Роблячи висновки можна сказати про те, проблема річки (її водність, ширина русла, замулення) пов’язана з організацією господарської діяльності в руслах річок.

Береги складені гірськими породами, які легко розмиваються.  Це ще один фактор, який впливає на водність річки Удай. Також живлення річки та режим залежать від клімату.

Література

1. Дериколенко О.І., Пістун М.Д., Чернігівська область (економіко – географічна характеристика). – К., Київський ун-т, 1975. -  174 с.

2. Савон О.Є. Удай тихоплинний (Минуле і сучасне річки та її притоків) – Ніжин., ТОВ «Аспект - Поліграф», 2007. – 192 с.

3. Матеріали обстеження річки Удай, в межах міста Прилуки Чернігівської області, Товариством з обмеженою відповідальністю «Водбуд – Україна».

4. Шкоропад Д.О., Савон О.А. Прилуччина. Енциклопедичний довідник. – Ніжин., ТОВ «Аспект – Поліграф», 2007. – 560 с.

5. Гребінка Є.П. Твори в трьох томах. Т.2. – К., 1981. – 740 с.

6. http://www.npp-p.org.ua/2014-06-19-11-53-40/hidrolohiia.

 

 

Старший науковий співробітник Степаненко О. П.

Удай

Удай
Удай
Удай
Удай
Удай
Натисніть на превью для перегляду фото в повному розмірі

 


Останні новини

Виставка "Квіти. Дерево життя"
Детальніше
"Історія та культура ромів на Прилуччині"
Дослідження життя ромів на території Прилуччини. Детальніше
"Євреї на Прилуччині"
Тема проживання євреїв на Прилуччині Детальніше
Виставка "Цінності близькі й далекі"
15 лютого у виставковій залі музею відбулося відкриття виставки ВолодимираМихайловича Пащенка - українського ученого, письменника, художника, редактора-видавця, митця.  Детальніше
Акція"Музейне селфі"
Акція з метою паромоції локальної спадщини Детальніше
Всі новини